Звір живе в кожному з нас. Ось тільки в когось він мирно дрімає, лише зрідка скалячи зуби на непрошених гостей, а комусь рве душу зсередини своїми іклами, рве кігтями кордони всього людського, топче лапами почуття любові і щастя глибоко всередині, залишає після себе випалене поле.
Звір не вигаданий, він реальний. Він день за днем харчується нашим гнівом, ненавистю і люттю, провокуючи нові гріхи. У кожній з моїх історій є свій звір, який вже прокинувся і дуже голодний.